?

Log in

сучасна драматургія

1.
Робоче відео трьох випусків програми «ЛітПроСвіт», до якої вкотре завітала журналіст і драматург Анастасія Косодій (svetiel). Бесіда зосереджує увагу на кількох темах:

- цензура в Росії, під яку потрапило дві сучасні російські п’єси за звинуваченням у пропаганді гомосексуалізму та використанні ненормативної лексики;
- збірка сучасної польської драматургії, видаваної в Україні;
- ймовірні напрямки цензури та самоцензуру для сучасних українських драматургів;
- підлаштування драматургів у написанні п’єс під бачення режисера;
- роль видавничого процесу у стимулюванні драматургів писати твори;
- складності у написанні документальної п’єси;
- міфологізація досвіду ЄвроМайдану;
- контраст художнього осмислення ЄвроМайдану у столиці та у провінції…
Тощо



2.
Відеовистава за моєю однойменною п’єсою «Кава для Мінотавра»:
ДИВИТИСЯ ВІДЕО Й ЧИТАТИ ОПИС ПРОЕКТУCollapse )
У вересні виповнюється 150 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського. До цієї події оголошується конкурс короткої фантастичної прози «Тіні забутих предків». Конкурс проводить літературне об'єднання «Зоряна фортеця».

Про що можуть написати автори? Перш за все, це має бути саме фантастичний твір. Необов'язково, зрештою робити оповідання про Коцюбинського на історичному матеріалі. Спробуйте переосмислити — які твори класика є для вас актуальними зараз, які будуть такими — а от, скажімо, через сто, п'ятсот, тисячу років? Чи, може, про них пам'ятатимуть лише фахівці-літературознавці?
Можна переосмислювати мотиви певних текстів Коцюбинського — причому не тільки фантастичних — в новому, власне, фантастичному антуражі. Наприклад, згадайте, як це зробило подружжя Дяченків із «Лісовою піснею» Лесі Українки. Можна говорити про наслідування та розвиток певних мотивів, тем, стилістики, — але все ж таки ця прив’язка повинна бути не умозірною, не надуманою, а очевидною.
А можна знайти інші цікаві рішення, трактування, мотиви, які ляжуть в основу вашого твору. Зрештою, спробуйте перечитати Коцюбинського свіжим поглядом, забувши про шкільні уроки — можливо, ви будете дуже сильно здивовані. Та ні — напевно будете!

Конкурс пройде з 7 липня по 9 серпня 2014 року.

У рамках заходів 9-го Львівського міжнародного фестивалю на 21-му Форумі видавців у Львові 2014 планується проведення майстер-класу, на якому будуть розглянуті шість творів з конкурсу «Тіні забутих предків». Керівником стане письменник Володимир Арєнєв. Майстер-клас буде проведено серед інших заходів Фестивалю, присвячених Михайлу Коцюбинському.

В літоб'єднання є певні домовленості й плани щодо тематичної збірки художньої прози, присвяченої життю та творчості Коцюбинського. Перемога чи поразка в конкурсі необов’язково корелюватимуть із публікацією в збірці. Можливо, туди потраплять не тільки твори переможців. А можливо, рівень жодного з творів не виявиться достатньо високим. Але в будь-якому разі на даний момент єдина «прохідна» умова (крім, власне якості) — це те, що у творі тим чи іншим чином повинна обігруватися тема Коцюбинського. Його життя, його творчість, його улюблені теми.

Сайт конкурсу: http://manticore.starfort.in.ua/page/konkurs-miniatjur-tini-zabutih-predkiv
Facebook: https://www.facebook.com/groups/starfort/

автор лічилки

Маю дитяче запитання :)
Хто автор лічилки, яка починається словами "Раз, два – дерева, три, чотири – вийшли звірі..."?

У фольклорне походження не вірю. А нагуглити автора мені не вдається.
10 лекторів 20 занять 30 письменників: новий лекторій від Центру літературної освіти

Історик Ярослав Грицак, телеведучий Юрій Макаров, видавець Ростислав Семків, літературознавці Володимир Панченко та Леонід Ушкалов, критики Елеонора Соловей та Ярина Цимбал, письменники Сергій Іванюк та Олег Коцарев, культуролог Віра Балдинюк змусять вас по-новому поглянути на відомі зі шкільної парти постаті української літератури.

Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Микола Куліш, Леся Українка, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко, Василь Стус, Юрій Яновський, Михайль Семенко – з точки зору сучасності: ким вони були насправді, як вплинули на український літпроцес та чому їхня творчість і досі гостро актуальна.

Новий проект Центру літературної освіти – лекторій “Ключові постаті української літератури: сучасний погляд” – дасть відповідь на запитання, чому 30 імен увійшло до літературного канону, та допоможе знайти власний „ключ до вічності” – свій стиль, свою тему, свою мову.

Лекторій стартує 19 листопада і триватиме 3 тижні. Заняття будуть проходити у Музеї книги та друкарства України, а також у приміщенні видавництва „Смолоскип”. Реєстрація учасників триває до 17 листопада включно.

Детальніше з програмою лекторію, інформацією про лекторів, а також умовами участі у проекті читайте за цим посиланням.
У четвертому числі (2013) журналу "Кур’єр Кривбасу" у ТЕМІ публікується розмова Володимира ПАНЧЕНКА з Сергієм ГАЛЬЧЕНКОМ "Я - державний колекціонер" до двохсотліття Тараса Шевченка, у розділі ПРОЗА - дві історії з нової книги Сергія ЖАДАНА та уривки з майбутньої книжки "Понтиїзм" Олександра МИХЕДА.
В УНІВЕРСІ подано оповідання Гайнриха фон Кляйста, перекладені з німецької Юрієм ПРОХАСЬКОМ, "Пригоди з Карпат" Мілана Зелінки (зі словацької переклав Іван ЯЦКАНИН) та оповідання чеської письменниці Ірени Доускової "Збоченець", перекладене Іриною ЗАБІЯКОЮ.
У ПОЕЗІЇ опубліковано добірки віршів Віри ВОВК "Зі скрині забутих предків", Юлії СТАХІВСЬКОЇ "Більше за голос" та поетичний цикл "Паперова людина" від Дмитра ДРОЗДОВСЬКОГО.
У перекладній поезії - твори Їсроела НЕКРАСОВА, перекладені з їдишу Валерією БОГУСЛАВСЬКОЮ та з ромської Василем ДОВЖИКОМ.
У ВИТОКАХ друкуються п’єса "Облога", оповідання "Талісман" Юрія КОСАЧА з передмовою Марка Роберта СТЕХА "Косачеві легенди про Тимоша Хмельницького" та листи Ніли ПІДПАЛОЇ до Володимира Підпалого "...Є між нами на землі місток".
SCRIPTIBLE містить статті Володимира ДІБРОВИ "Дорога" Кормака МакКарті та питання метатексту", Максима СТРІХИ "Мої книжки для безлюдного острова", Михайла КАРАСЬОВА "Косинка та його час", Марти ЯЦЕНКО "Синдром Роксолани"; "Напівсонні листи з Діямантової імперії та Королівства Північної Землі" Володимира ЯВОРСЬКОГО, вибране з епістолярної спадщини Едгара По у перекладі Ірини НОВІЦЬКОЇ. Рубрика "Нові автори нового століття" представлена поезією Вано КРЮГЕРА з передмовою Олега КОЦАРЕВА "Готичні метелики", у "Рок-магістралі" Володимир ВАКУЛЕНКО-К. подає переклади текстів Анатолія КРУПНОВА, лідера гурту "Чорний Обеліск".
Добірка останніх випусків програм телеканалу «Запоріжжя»
на літературну тематику:

1. Програма «ЛітПроСвіт».
Розлога дискусія із літературознавцем Юлією Кушнерюк про збірку есеїв Оксани Забужко «З мапи книг і людей»:


2. Програма «Мій театр».
Інтерв’ю із драматургом Анастасією Косодій (svetiel) про сучасну європейську та українську п’єсу:


3. Програма «Знак запитання»
Дискусія на тему «Тарас Шевченко і сучасне українське мистецтво». В розмові беруть участь:
Валентин Терлецький: письменник, журналіст, соліст рок-гурту «Декаданс»;
Олександра Сергієнко: поет, культуртрегер, учасниця творчого дуету «СвоЄрідне Коло»;
Анна Лупинос: письменник, голова Запорізького обласного літоб’єднання;
Юрій Баранник: директор галереї сучасного мистецтва «Lenin»;
Катерина Сиваш: студентка факультету журналістики ЗНУ.

ЩЕCollapse )

про Килим:

Щойно згадав одну свою старю мрію: видати антологію віршів про килим, й щоб кожен автор проекту був сфотографований для своєї добірки на тлі свого домашнього настінного килиму. Прикро, що у мене немає видавничих ресурсів, тож видавці – дарую ідею!

біля Килима
Оригинал взят у itanchyn в Історії з вул. Ярослава Мудрого
Зебра

На пішохідному переході переді мною бабця. Під'їжджаючий легковик замість того, щоб зупинитися й пропустити пішоходів, раптово додає швидкості і проноситься перед старенькою. Та від несподіванки підстрибує і волає: "Скурвий син, він шо не видит же я на жирафі!"

Читати далі...Collapse )

Арт-ШУМ №3 (2013)

Арт-Шум


Вийшов третій за 2013 рік випуск літературного альманаху «Арт-ШУМ», який зібрав твори 15 авторів зі США, Білорусії, Польщі, Росії, України, Франції та Чехії.

Номер ознаменувала співпраця із видавництвом «Герда», котре представило оновлений дизайн видання. Презентація альманаху відбудеться 21 серпня о 16.00 в музеї «Літературне Придніпров'я» (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 64).

Традиційно випуск відкриває публіцистика. Це публікація Олександра Локоткова «Правда про звільнення Кобзаря», що присвячена темі майже забутого фільму Олександра Довженка «Сон» про життя Тараса Шевченка. Продовжує рубрику Алєксєй Чіпіґа двома статтями: «Весна і пан Прохарчин» (про оповідання Федора Достоєвського) та «Дитя хвиль» (про книгу Жуля Сюперв'єля). Про актуальні питання сучасної українського літературного процесу оповідає Олесь Барліг у матеріалі «Портретики добульки (кілька думок про всякі-різні процеси сучукрліту)»
читати даліCollapse )
Зі змістом номера можна ознайомитись ТУТ